17 червня - Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами
17 червня 1994 року в м. Париж, Франція, була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням та посухами, яка набрала чинності 26 грудня 1996 року. Метою Конвенції ООН є консолідація світових зусиль для боротьби з різними видами деградації земель під впливом природних та антропогенних чинників. Саме тому, в 2002 році України приєдналася до Конвенції (Закон від 04 липня 2002 року №61-IV).21 грудня 2010 року Верховна Рада України прийняла Закон України №2818-VI «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», яким у тому числі передбачені питання боротьби з деградацією земель та досягнення цілей екологічно збалансованого землекористування.
В рамках Конвенції, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників. Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу. Відтоді щорічно 17 червня в світі відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою.
Цього року Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами проходитиме під гаслом «Збережемо Землю! Відновимо землі! Разом!»
Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою покликаний звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з опустелюванням і засухою в природі. Цей процес змушує бити тривогу багатьох вчених, оскільки він загрожує навколишньому середовищу нашої планети.
Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони. Землі країни зазнають суттєвого впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія, забруднення, підтоплення територій.
Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку ґрунту приводить до погіршення стану земель. В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів.
Ефективними заходами боротьби з опустелюванням, деградацією земель та антропогенним впливом на навколишнє природне середовище являється збільшення лісистості, розробка еколого-економічних обґрунтувань сівозмін, а також встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
У землекористувачів перед землею є обов’язок – зберегти її родючість для нащадків. Коли в суспільстві йде мова про споживання екологічно чистої сільськогосподарської продукції – це повинно лише спонукати товаровиробників до збереження родючості ґрунтів.
Питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації в Україні має стати одним з найважливіших напрямків державної політики, оскільки поліпшення стану землі відкриває значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечує суттєве оздоровлення екологічних умов життя людини.