Тютюн - шкідливо для здоров’я
Тютюн - шкідливо для здоров’яВживання тютюну і здоров’я
Тютюнокуріння розглядається як один з головних негативних чинників, що впливають на здоров’я населення України. Науково доведено, що вживання тютюну є одним із основних чинників виникнення серцево-судинних та хронічних легеневих захворювань, різноманітної онкологічної патології, тощо. Загалом, виявлено зв’язок між курінням та більше ніж 100 різними хворобами. Окрім високих витрат системи охорони здоров’я на лікування викликаних тютюном хвороб, тютюн вбиває багатьох людей працездатного віку, залишаючи сім’ї без годувальників, а країни — без продуктивної робочої сили.
Від споживання тютюну страждають безпосередньо не тільки самі курці, а й некурці внаслідок пасивного куріння. Особливо воно небезпечне для дітей. ВООЗ зробила висновок, що пасивне куріння у них є причиною бронхітів, пневмонії, приступів астми, інфекцій середнього вуха, смерті в колисці, ймовірно серцево-судинних та неврологічних ускладнень тощо.
Слід також враховувати тісний зв’язок між курінням та наркоманією: серед наркоманів 85% тих, хто курив чи курить. Підвищеним є ризик розвитку наркотичної залежності серед підлітків, чиї матері курили під час вагітності.
Шкідливий вплив тютюну
Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті.
У тютюновому димі, крім слабкого наркотика – нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим, ніж скажімо в ХІХ ст., через те, що тютюнові листки характеризуються надзвичайною гігроскопічністю й активно поглинають з повітря шкідливі домішки, аерозолі, кількість яких дедалі збільшується.
При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін.
Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи:
- канцерогенні речовини;
- подразнюючі речовини;
- отруйні гази;
- отруйні алкалоїди.
Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.),неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210.
Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).
Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.
Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).
Нікотин є одною із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.
Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.
Головною причиною виникнення і розвитку тютюнового кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, який покриває дихальні шляхи. Це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що пов’язано з виділенням мокроти при кашлі.
Роль паління в розвитку злоякісних новоутворень незаперечна. Статистично доведено, що ризик розвитку раку пов’язаний не лише з самим фактом паління, але і з його тривалістю і інтенсивністю, тобто з кількістю сигарет, споживаних в день, місяць, рік. У тютюновому димі міститься більше 60 канцерогенів. У перерахунку на масу кількість канцерогенів в 1 сигареті коливається від 1 до 3мг. Одним з найбільш токсичних компонентів тютюну є кадмій і його рівень підвищений в тканинах людини, що палить, в 3 рази. Кадмій призводить до канцерогенезу внаслідок ушкодження ДНК, що веде до мутації генів. Також велика роль вільних радикалів, кількість яких також підвищується в організмі на тлі паління.
Паління — головна причина раку легенів, яка збільшує його ризик в 20 разів. Тютюнокуріння обумовлює 86% випадків раку легенів у чоловіків і 49% жінок. Ризик розвитку раку легенів дозозалежний : чим більше сигарет людина палить, тим вище в неї ризик захворіти раком легенів.
Біля 70% випадків раку ротової порожнини асоційовано з палінням. У тих, хто палить рак ротоглотки розвивається в 7 разів частіше, ніж у некурящих.
У тих, хто палить ризик розвитку раку стравоходу в 3 рази вище, ніж у некурящих. І хоча при припиненні паління ризик значно знижується, він все одно навіть через 10 років після припинення паління в 2 рази вище, ніж у тих, хто ніколи не палив. Ризик раку підшлункової залози підвищений в 3 рази при викурюванні більше 40 сигарет в день, при викурюванні меншої кількості він підвищений в 1,6 раз у чоловіків і в 1,7 раз у жінок, тобто ризик раку підшлункової залози прямо пропорційний інтенсивності паління. При припиненні паління ризик розвитку раку підшлункової залози знижується на 50% через 3-10 років після припинення паління.
Паління є одним з головних чинників ризику розвитку раку сечового міхура. Серед хворих з цією патологією до її розвитку палили 50% чоловіків і 23% жінок. Ризик раку сечового міхура в 3 рази вище у тих, хто палить. І навіть після припинення паління ризик залишається в 2 рази вище, ніж у тих, хто ніколи не палив. Ризик розвитку раку нирки вище 2 рази у чоловіків, які палять більше 20 сигарет в день і в 1,6 раз вище при палінні від 1 до 9 сигарет в день.
Ризик розвитку раку шийки матки в 3 рази вище у жінок, які палять більше 17 сигарет в день і в 2 рази вище при палінні від 11 до 16 сигарет. Розвиток раку шийки матки зв’язують як з палінням, так з інфікуванням вірусом папіломи людини. За наявності вірусу папіломи людини і жінки, що палить, ризик розвитку ще вищий. Тобто ці фактори викликають взаємопотенціюючу дію. Вплив паління на рак молочної залози може бути сильніший, ніж вважалося раніше. Згідно результатів великих досліджень у здорових жінок з підвищеним ризиком раку молочної залози, у теперішніх і колишніх курців ризик смерті від раку молочної залози був вищий на 39% в порівнянні з жінками, які ніколи не палили.
У людей, що припинили палити, ризик розвитку онкологічної патології знижується, причому з часом цей ризик знижується все більше.
Епідемія тютюнопаління є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця. При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення тривалості життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.
Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що є причиною смерті курців, приходиться на долю серцево-судинних захворювань.
Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.
Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоду всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх нащадків. Тобто куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.
Отже, паління тютюну — один з найбільш небезпечних чинників ризику серцево-судинних, бронхолегеневих, онкологічних і інших хронічних захворювань. Пасивне паління також шкідливе, як і активне. Немає безпечних доз і нешкідливих форм споживання тютюну. Так звані «легкі» і тонкі сигарети, а також кальяни і електронні сигарети не менш шкідливі для здоров’я. Відмова від паління буде корисна для здоров’я у будь-якому віці, незалежно від «стажу» паління.
