Індексувати заробітну плату – обов’язок кожного роботодавця
Індексувати заробітну плату – обов’язок кожного роботодавця
Статтею 39 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» закріплено наступне: «Установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року».
Інформуємо, що механізм проведення індексації заробітної плати регулюють наступні нормативно-правові акти, а саме: Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII, із змінами (далі — Закон про індексацію) та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із змінами (далі - Порядок №1078).
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів, індексувати заробітну плату найманим працівникам зобов’язані всі роботодавці, - підприємства, організації, установи усіх форм власності та фізичні особи-підприємці, які використовують найману праці.
Індексація заробітної плати проводиться у разі перевищення індексу споживчих цін (далі- ІСЦ), розрахованого наростаючим підсумком, порогу індексації – 103% (стаття 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Індексації підлягають виплати постійного характеру: оплата праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками; доплати, надбавки; премії; гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством; - інші компенсаційні виплати, які мають постійний характер.
Нагадуємо, що разові виплати не індексують (п. 2 Порядку №1078).
Також не підлягають індексації: виплати, які розраховуються із середньої заробітної плати, у тому числі відпусткові, лікарняні; допомоги по вагітності та пологах, при народженні дитини, на поховання; цільова разова матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію, винагорода за підсумками роботи за рік тощо (п. 3 Порядку №1078)
Звертаємо увагу, що оплата часу простою не належить до постійних виплат, які підлягають індексації, тому виплати за час простою не індексуються.
«Базовим» місяцем для нарахування поточної індексації є місяць підвищення посадового окладу (тарифної ставки).
Основне правило визначення «базового» місяця таке: у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки) ІСЦ приймають за 1 або 100 %.
Для подальшої індексації - ІСЦ обчислюють наростаючим підсумком з місяця, наступного після місяця такого підвищення (абз. 1 і 2 п. 5 Порядку №1078).
Відповідно до норм (п. 4 Порядку № 1078) оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Згідно Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатного населення з січня 2024 встановлений у розмірі 3028 грн.
У разі коли особа працює неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службового часу.
У разі коли особа працює та отримує інший грошовий дохід, насамперед індексується оплата праці. Якщо така особа працює і одночасно навчається за денною формою навчання або з відривом від виробництва у клінічній ординатурі, аспірантурі і докторантурі, насамперед індексується стипендія.
Слід зазначити, що відповідно до норм та гарантії в оплаті праці, які встановлені Кодексом законів про працю України та статтею 12 Закону України «Про оплату праці», індексація заробітної плати - є мінімальною державною гарантією.
Наголошуємо, що за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачена відповідальність, як посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винних у її не проведенні, - адміністративна (ч.1 ст. 41 КУПАП) чи кримінальна (стаття 172 КК України), так і юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю (абзац 6 частини 2 статті 265 КЗпП).
